Рівненська українська гімназія є відродженою гімназією, корені якої сягають осені 1923 року, коли Федір Ілльович Пекарський, учитель історії російської гімназії, звернувся до польської влади з проханням дати дозвіл на відкриття гімназії з українською мовою навчання. Такий дозвіл він отримав, і з вересня 1923 року почала працювати "Приватна гімназія Федора Пекарського з викладовою мовою українською", власником (до 1939 р.) і першим директором (до 1930 р.) якої був Ф.Пекарський. На той час він закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. За роки роботи у РУГ Федір Ілльович створив на той час прогресивну українську систему навчання і виховання, завдяки якій у гімназії було виховано сотні патріотів України.

Яків Федорович Бичківський - другий директор РУГ (1930-1939 р.р.), за роки директорування якого гімназія набула найбільшого розквіту. Закінчив філологічний факультет Варшавського університету. За непокору радянській владі, був заарештований і у 1940 році розстріляний.

Михайло Гуцуляк - короткотривалий (з вересня по грудень 1939 р.) - директор РУГ, професор географії.

Вєтров Іван Васильович – перший директор відродженої РУГ.

За період діяльності РУГ відомими професорами Яковом Бичківським, Надією Іщук, Георгієм Шумовським, Георгієм Косміаді, Борисом Веселовським та іншими були виховані видатні особистості. Серед них - професорка філології Наталія Іщук-Пазуняк, з участю якої були перекладені твори Лесі Українки вісьмома мовами світу, Антоніна Горохович - професорка українознавства, редактор 3-х журналів у Торонто, Андрон Симончук - художник, Олександр Тижук - доктор економічних наук, професор університету у Венесуелі, Тижук Федір - доктор медичних наук (Канада), отець Сергій Кульчинський - священик (Рівненська область), Феодосій Карпюк - медик (Рівне), Василь Прокопчук (Рівне), Тетяна Лукіянович (Львів), Ніна Васильківська (Львів), Ніна Степанюк (Рівненська область), Євген Ковшецький (Рівне), Павло Бура (США), Сергій Іллюк (США), Анна Матковська, Степан Ярмольчук, Ніна Брикса, Степан Козачок, Олена Темнюк та багато інших.

Було проведено три з’їзди учнів РУГ (1995, 1999, 2003 рр.)

У Рівненській українській гімназії відкрита та активно діє музейна кімната "Від гімназії до гімназії", де юні краєзнавці досліджують історію Рівненської української гімназії 1923-1939рр., активно відроджують її звичаї та традиції.

Гімназійна родина провела готується до відзначення 85-ліття Рівненської української гімназії ім.Ф.Пекарського, яке проходитиме 10 вересня 2008 року. Просимо усіх, хто має бажання, відгукнутися та поспілкуватися з нами, повідомити про себе.

МУЗЕЙ РУГ

Одним із завдань відродженої гімназії є пошук і відновлення зв'язків з колишніми учнями РУГ та членами їхніх сімей. І діти, і вчителі відродженої гімназії доклали багато зусиль, щоб віднайти очевидців – учнів та вчителів РУГ 1923-1939 рр. Як результат цілеспрямованої, творчодослідницької роботи гімназистів під керівництвом вихователів є створення у 2001 році музею історії РУГ, першим директором якого була Тарасевич Н.Р. На сьогодні музей очолює Карпюк А.Л.

У фондах музею зберігаються оригінальні фотодокументи, особисті речі вчителів та учнів колишньої гімназії, їх листи та спогади, колекція картин художника, професора мистецтв РУГ Георгія Косміаді.

Завдяки налагодженню мосту поколінь у гімназії була видана книга спогадів колишніх гімназистів, які розповідають про свої молоді роки, про тернисту дорогу, що пройшла Рівненська українська гімназія, про дух патріотизму, який вирував у її стінах.

Ще живі свідки славних гімназійних традицій, яких запрошують до себе на гостини учні сучасної гімназії. Гімназисти підтримують зв'язок із більш як 30 колишніми учнями РУГ та їх рідними, листуються з ними.

При музеї створено гурток "Від гімназії до гімназії", члени якого вивчають історію   створення   нашого   навчального   закладу,   проводять   дослідницьку роботу, розробляють екскурсії по музею для різних вікових груп учнів. Учні-екскурсоводи неодоразово брали участь у конкурсах юних екскурсоводів і виборювали призові місця.

Матеріали, які зберігаються у фондах музею, використовуються гімназистами і слухачами МАН під час написання науково-пошукових дослідницьких робіт із історії освіти нашого краю на початку XX ст. Також експозиції музею стали краєзнавчим центром при вивченні курсу „Рівнезнавство" у школах нашого міста. За свою просвітницьку діяльність музей Рівненської української гімназії отримав звання народного.